Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випханець

Випханець, -нця, м. Насильно удаленный, изгнанный. Одесс. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПХАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПХАНЕЦЬ"
Брунь! меж. = бринь. Зачепив бруньку за пакілець та брунь, брунь, смика її. Мнж. 109.
Домо́вний, -а, -е. Условленный.
Зваго́м нар. Медленно, нескоро. Не біжи, не йди швидко, звагом. Н. Вол. у.
Оглавець, -вця, м. Недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Передзвеніти, -ню́, -ниш, гл. Окончить звенѣть, перестать звенѣть.
Перерванець, -нця, м. Раст. Alsine media. Лв. 96. Cм. мокрець.
Позачитуватися, -туємося, -єтеся, гл. Зачитаться (о многихъ).
Попереступати, -па́ю, -єш, гл. Переступить (во множествѣ).
Умощувати, -щую, -єш, сов. в. умостити, -щу, -стиш, гл. Укладывать, уложить, помѣщать, помѣстить. Ніхто було не зуміє так перевернуть (хворого), так голову вмостить, вкрить до ладу. Сим. 201.
Учариця, -ці, ж. Пастушка. Ум. учаричка. Вх. Лем. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПХАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.