Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випханець

Випханець, -нця, м. Насильно удаленный, изгнанный. Одесс. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПХАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПХАНЕЦЬ"
Гадання, -ня, с. Размышленіе, помыслы, думаніе.
Громоші́тися, -шіюся, -єшся, гл. Пренебрегать кѣмъ. Богач бідним сі громошіє. Фр. Пр. 95.
Зґі́ґнути, ґну, -неш, гл. Околѣть. Вх. Уг. 245.
З'ї́жка, -ки, ж. = з'їжа. Хиба мала з'їжка? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Надірва́ти, -ся. Cм. надривати, -ся.
Намно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножить, расплодить. А він же то намножив їм господи. К. Іов. 50.
Окатий, -а, -е. Большеглазый. Конст. у.
Палац, -цу, м. Дворецъ. Чуб. II. 57. Прийшла туди, у палац царський. Рудч. Ск. II. 50.
Прислух, -ху, м. Прислушиванье, подслушиванье. МВ. ІІ. 111.
Таркач, -ча, м. Конь бѣлый съ черными или рыжими пятнами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПХАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.