Бозуля, -лі, ж. Шишка (на тѣлѣ), желвакъ, то же, что и ґуля. Ум. бозулька.
Болячище, -щі, ж. Ув. отъ болячка.
Винникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть винокуромъ.
Деренькота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Деренчати. Як розбитий горнець, то завше деренькоче.
Дерть, -ти, ж. Крупно смолотая мука для корма скота. Сіль дають у нас вівцям весною раннею, мішають з борошном, або дертю з ярого жита, а як нема, то й озиме жито годиться.
За́їди, -дїв, м. мн. 1) Язвинки по угламъ рта. 2) Желтая кожица въ углахъ клюва молодыхъ птицъ. Пташки цвірінькали, роздявляючи червоні роти з жовтими заїдами. 8) Хищеніе, пользованіе чужимъ. А і тогді не без заїдів було: не дали нам за треть года жаловання. Усюди не без заїдів.
Мі́лко нар. Мелко. Наори мілко, а посій рідко, то вродить дідько. Ум. міле́нько.
Поскидати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и скинути, но во множествѣ. Йовдоха-святоха скоренько усе із себе поскидала та у піч, а сама сидить. Поскидала з себе шовкове убрання, наділа знов своє рам'я. Поскидав потужних з престолів.
Спорошити, -шу́, -ши́ш, гл. Усыпать. Удень берег Ворскли так біліє полотнами, мов снігом торошений.
Хвильовий, -а, -е. 1) Волнообразный.
2) Минутный, скоротечный. Хвильова думка.
