Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випрохати

Випрохати, -ся. Cм. випрохувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРОХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРОХАТИ"
Залю́дніти, -нію, -єш, гл. = залю́днитися. Залюдніла Україна. К. Грам. 32.
Кроквина, -ни, ж. Одно стропило. Волч. у.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Перепитувати, -тую, -єш, сов. в. перепита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Разспрашивать, разспросить. Та перепитаю миленького свойого: та чи він у дорозі воли поганяє, ой чи у шинкарки мед-горілку кружає. Чуб. V. 538. Що в козака дві дівчини, одна одну перепитує: чи була ти, подружечко, вчора звечора на улиці? Мил. 117. 2) Переспрашивать, переспросить. Все в тябличку дивлюся, поки він усіх перепитає. Г. Барв. 404.
Підривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. підрити, -рию, -єш, гл. Подрывать, подрыть. Хто мимо йде, псує та ламле і вепр дубрівний підриває. К. Псал. 187.
Понасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Намазать жирнымъ (во множествѣ).
Потребизна, -ни, ж. Потребность, нужда Хто мав при собі гроші, складав у громадську скарбовню на народні потребизни. О. 1862. III. 25.
Працюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Трудиться, стараться, употреблять усилія. Треба було вдвох зважувати вуліки на віз, бо вони не повироблювані, а я сам працювався. Зміев. у.  
Темнорусий, темнорусявий, -а, -е. Темнорусый. Темнорусі брови. Левиц. І. 11.
Теслювати, -люю, -єш, гл. Плотничать. Ой там теслі теслювали: комареві труну збудували. Лукаш. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПРОХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.