Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виплив

Виплив, -ву, м. 1) Истеченіе, изліяніе. 2) Истокъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛИВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛИВ"
Ватагування, -ня, с. Бытіе ватагом.
Викрут, -ту, м. Уловка, увертка. Хто має викрути, не піде в некрути. Ном. № 971.
Відвоювати Cм. відвойовувати.
Завіскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Распустить сопли, запачкаться соплями. Прийшла Венера іскривившись, заплакавшись і завіскрившись. Котл. Ен. І. 12.
Пересуджувати, -джую, -єш, сов. в. пересудити, -джу, -диш, гл. 1) Пересуживать, пересудить, судить вновь. Прохали, щоб нас удруге пересуджено. 2) Заниматься пересудами, пересуживать, пересудачить.
Повилущувати, -щую, -єш, гл. Вышелушить (во множествѣ).
Турище, -ща, с. ув. отъ тур. Дикий турище трохи не підняв на свої криві роги. Морд. Пл. 97.
Усинобожити, -жу, -жиш, гл. = усамобожити?
Черніт, -ту, м. Черная шерстяная пряжа.
Школярство, -ва, с. 1) Школьничество. 2) соб. Школьники. То погань так верзла, школярство так брехало. О. 1861. III. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПЛИВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.