Гостри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Точить, острить. Щоб мечі, шаблі гострили. Гостри́ти зу́би. Приготовляться къ чему, острить зубы на кого, замышлять противъ кого. Не гостри зубів, бо не будеш їсти. Вони на нас зуби гострять. Гостри́ти о́чі, язики́. Острить зубы, замышлять противъ кого. І ворог мій на мене очі гострить. Язики на мене гострять.
Громадя́нщина, -ни, ж. Общество, общественность. Cм. Громадянство. Закинене серед чужої нам громадянщини, серед чужоплемінного і чужоядного натовпу, слово наше ховалось тілько по невмірущих піснях.
Гру́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ груша. 2) Раст. а) Pyrola secunda L. б) = Картопля. в) — ди́ка. Thalictrum minus. г) — лісова́. Purola senuola. 3) Гру́шки да́ти. Особеннымъ образомъ ударить по головѣ.
Забанду́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися.
Замайструва́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Увлечься мастерствомъ.
Засві́дчувати, -чую, -єш, сов. в. засві́дчити, -чу, -чиш, гл. Свидѣтельствовать, засвидѣтельствовать.
Зла́комитися, -млюся, -мишся, гл. Польститься, соблазниться. Злакомився на калитку, взяв собі багатирку. Злакомився на гроші та й не сказав нікому, що старшина вбив Оверка.
Просохнути. Cм. Просихати.
Роздзявити, -ся. Cм. роздзявляти, -ся.
Склик, -ку, ж. Созывъ.
