Джо́болда, -ди, ж. ? Ач, як сторчака дивиться! Хоч би він коли небудь по людськи подивився на тебе, або посидів з тобою, чи погомонів би то там, — тільки й зна, куди б повіяться, куди б швидче побрести. Ні, не в батька покійного він удавсь, — це якась джоболда.
Кам'яниця, -ці, ж. 1) Каменное строеніе. Де-не-де стояли по подолу кам'яниці, а то все було дерев'яне. . Алкана-башу за білу руку брала, у світлиці-кам'яниці зазивала. 2) Ловушка для воробьевъ, сдѣланная изъ четырехъ кирпичей, прикрываемыхъ пятымъ, а этотъ послѣдній поддерживается небольшою палочкою.
Ластовиця, -ці, ж.
1) = ластівка 1. Райські птиці ластовиці весело співають.
2) = ластівка 2.
На́двечір, надвечори́, нар. Подъ вечеръ. Предъ вечеромъ. Надвечір увійшли ми в село і розбрелись пропане улицями. Зостанься з нами, бо вже надвечір. со́нце вже ста́ло надвечори́. Солнце было на закатѣ.
Невидомий, -а, -е. Темный, непроглядный. Темна нічка, невидома.
Понука, -ки, ж. Поощреніе, подстрекательство. понуку дати. Поощрить, подстрекнуть.
Пороспліскувати, -кую, -єш, гл.
1) Расплескать (во множествѣ).
2) Разболтать, разгласить (во множествѣ).
Пошахрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Помошенничать нѣкоторое время, поплутовать. 2) Помотать, порасточать нѣкоторое время.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. 6.
Тратити, -чу, -тиш, гл.
1) Расходовать, проживать, тратить. Сам бачу, що худобу трачу. Що тобі у руки не дай, усе тратиш.
2) Терять, губить. А я плачу, літа свої марно трачу. Служба вільность тратить.
3) Казнить, лишать жизни. Вдовин-синонька тратити гадають. Була дівка така. І вона мала четверо дітей.... ті діти тратила.
