Громоші́тися, -шіюся, -єшся, гл. Пренебрегать кѣмъ. Богач бідним сі громошіє.
Гуля́щий, -а, -е. 1) Праздный, свободный, нерабочій, гулевой, незанятый. Гуляща скотина. Чоловік гулящий. Прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід. Все теє гуляще, дак таке випещене.Гуля́щий час. Свободное время. Приходь до мене гулящого часу. А я осе гулящим часом до вас. 2) Лишній, ненужный, свободный. Оце сокира гуляща — візьми її. Гулящий кінець мотузка, т. е. ни къ чему не привязанный.
Дото́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. доточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Дотачиваться, доточиться (о жидкости). 2) Прибавляться, прибавиться.
Здиха́ння, -ня, с. 1) Воздыханіе, вздохъ. Ой не кажи, орле, що я тут бідую: але скажи, орле, що я тут працюю: моє працювання — тяженьке здихання, мої любі роскошоньки — дрібненькі сльозоньки. 2) Издыханіе. Ум. здиха́ннячко.
Крик, -ку, м. Крикъ. Не мала баба клопоту та купила порося: порося у квік, а ваба у крик. Як ось: трус, галас, крик! Гул.-Арт. криком кричати. Громко кричать. Крипом кричала: пробі ратуйте!
Кум-кум! меж. Подражаніе крику лягушекъ.
Луска́ч, -ча́, м. Щипчики для раздавливанія орѣховъ. Лускач на горіхи.
Оскирдок, -дка, м. Маленькая скирда.
Подослужувати, -жуємо, -єте, гл. Дослужить (о многихъ). Подослужували свого та й пішли додому.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа.
