Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випускати

Випускати, -каю, -єш, сов. в. випустити, -щу, -стиш, гл. 1) Выпускать, выпустить, отпускать, отпустить. Суд не заклика, та й не випуска. Ном. № 7372. То буду я до темниці прихождати, темницю відмикати, вас всіх, бідних невольників, на волю випускати. АД. І. 232. Так не випустять, не почастувавши. Г. Барв. 186. 2) Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. Морське чудерство одну губу випустило. Мнж. 35. Стьонжку з сорочки червону випустить. Г. Барв. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПУСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПУСКАТИ"
Дриглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
Залі́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. заліпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Залѣпливаться, залѣпиться. 2) Слѣпливаться, слѣпиться. Заліпилися мої карі очі, не можу я розняти. Чуб. V. 950.
Марнота́, -ти, ж. 1) Суета, суетность. Угор. 2) Малость, ничтожная вещь.
Порозжаковувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розжакувати, но во множествѣ.
Приглушувати, -шую, -єш, сов. в. приглуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Оглушать, оглушить. Од жалю і од плачу мов приглушений ходив. Сим. 219.
Промимрити, -рю, -риш, гл. Пробормотать, проговорить невнятно.
Простірно нар. Просторно. К. Псал. 235. Нам було простірно й затишно. Г. Барв. 329.
Пужка, -ки, ж. Ум. отъ пуга.
Руманець, -нця, м. Раст. Matricaria chamomyllata. Вх. Пч. І. 11.
Ченш, -ші, ж. = чинш. Даси два рублі ченші посесорові. ЗОЮР. І. 143.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПУСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.