Відкіль, відкіля, нар. Откуда, отколѣ. Відкіль такі се гольтіпаки? Не стямишся, відкіль лихо складеться. Початок і не можна знать, відкіля взявся.
Відпитувати, -тую, -єш, сов. в. відпитати, -таю, -єш, гл. Путемъ разспросовъ находить, найти, узнавать, узнать. Повіз Лейба горщик масла в місто продавати та й пішов собі на ринок купця відпитати.
Доплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допливти́ и доплисти́, -пливу́, -ве́ш, гл. Доплывать, доплыть. Пливе, допливає, руки простягає.
Дрисли́вий, -а, -е. Часто страдающій поносомъ.
Легкоду́хий, -а, -е. 1) Слабый, изнѣженный. 2) Малодушный, трусливый. Такі легкодухі, що в радощах та роскошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають. Чіпка росказував, який йому здався вовк: здоровий, а легкодухий.
Опраний, -а, -е. Въ думѣ: вм. оправний 1. Опрані кульбаки.
Плавня, -ні, ж. Пойма, тростниковыя и камышевыя заросли, частью постоянно затопленныя, частью затопляемыя только весною во время половодья, перемѣшанные съ заливными сѣнокосами.
Попизитися, -жуся, -зишся, гл. Побыть, надувши губы, поважничать. Шо ми ще їстимем? — «Пизи та заспи». — Які? — А такі, що понизишся та й заснеш.
Сеймовий, -а, -е. Относящійся къ сейму.
Цімбра, -ри, цімбри́на, -ни, ж. цімбринє, -ня, с. = цямра, цямрина, цямриння. .
