Віжечки, -чок, ж. мн. ум. отъ віжки.
Водовий, -а, -е. Водяной. водова вовна. Раст. водяной мохъ, Conferva.
Гнучий, -а, -е, гнучкий, -а, -е. Эластичный, гибкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Як тополя серед поля гнучка та висока. І станом гнучим, і красою пренепорочно молодою старії очі веселю. глина гнучка. Глина годная для лѣпки, достаточно приготовленная для этого.
Дри́ґа́ти, -ґа́ю, -єш, одн. в. дриґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дѣлать быстрое движеніе ногою; судорожно подергиваться. Тут уміра, а ногою ще дриґа. Не рад лях, що взяв по зубах, а він ще і ногами дриґає. А Потоцький ще гірш сміється: аж ніжками дриґа та регочеться. І старому собаці дриґають жили. Тепер вони сплять з перепою, не дриґне ні один ногою.
Коління, -ня, с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають.
Перекоржавіти, -вію, -єш, гл. Изсохнуть (о кожѣ). Кожух після дощу перекоржавів.
Пообтріпувати, -пую, -єш, гл. Отряхнуть (во множествѣ).
Рознести, -ся. Cм. розносити, -ся.
Сімдесяток, -тку, м. Семьдесятъ. Він таки вже й старенький був, було йому годів сімдесяток.
Скойка, -ки, ж. Ракушка: устрица.
