Діб, доби́, ж. 1) Время, пора. А молодиця наша саме у цю діб.... постерегла злодія. Тепер нічна діб, — не дорого збиться з шляху. Вже оця діб береться, мало не північ, а його й досі нема. На вся́ку діб. Во всякое время. 2) Возрастъ, лѣта. Сей чоловік у вашу діб. Этотъ человѣкъ вашихъ лѣтъ. Коли старий чоловік, — буде мені батьком; коли середній, — буде мені братом, а коли у мою діб, — буде мені милий. Cм. Доба.
Забахурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пуститься въ развратъ. Ти поїдеш, а жінка забахурує з молодчими.
Зако́чистий, -а, -е. = закотистий. Пошила сорочку Юхимові, з закочистим коміром, а він і не хоче надівати. Васил. у.
Лаганок, -нка, м. Боченокъ изъ выдолбленнаго деревяннаго пня.
Локомоти́ва, -ви, ж. Паровозъ, локомотивъ. Льокомотива свище там.
Перегоріти Cм. перегоряти.
Повстрявати, -ряємо́, -єте́, гл. 1) Втыкаться (во множествѣ). Такий ліс, що йому кінця нема, а високий такий, що аж у небо вершки повстрявали. 2) Вмѣшаться (о многихъ). І чого вони всі туди повстрявали? Хиба то їх діло?
Потороча, -чі, ж. Привидѣніе, призракъ; пугало. Снилась мені, моя мати, потороча уночі: в поторочі чорні очі і жупан на плечі.
Прочумитися, млю́ся, ми́шся, гл. = прочуматися. Устань, устань, братіку, устань, прочумися, вода в відеречку, братіку, вмийся.
Тях меж. = тьох. 2. Малий соловійчику, тях, тях, тях!
