Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виполоч

Виполоч, -чі, ж. Неглубокая водомоина. Липовец. у.; лужа, Вх. Зн. 7; родъ неглубокаго рѣчнаго заливчика? Волч. у. Є виполоч мала і велика: по коліна і попід плечі чоловікові. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПОЛОЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПОЛОЧ"
Вернути, -ся. Cм. вертати, -ся.
Миготі́ння и мигтіння, -ня, с. Мерцаніе, дрожащій свѣтъ. Желех.
Обкувати Cм. обковувати.
Облекшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Желех.
Порібля, -лі, ж. = поребрина. Хотин. у.
Продмухнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ продмухати.
Розжалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Разжалобиться. Розжалкувався, як вовк над поросям.
Скитник, -ка, м. Скитникъ. Колись, кажуть, скитники були такі, що спасались. Пирят. у.
Спрятувати, -тую, -єш, гл. Прибирать, убирать. Cм. прятати. Н. Вол. у.
Штибель, -бля, м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПОЛОЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.