Византієць, -тійця, м.
1) Житель Византіи.
2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн.
Заплі́ття, -тя, с. Мѣсто за плетнемъ, куда обыкновенно выбрасываютъ соръ.
Літо́пис II, -су, м. Лѣтопись.
Нездоровкуватий, -а, -е. Болѣзненный, хилый.
Підважувати, -жую, -єш, сов. в. підважити, -жу, -жиш, гл. Поднимать, поднять съ помощью рычага. Воза підважити. Дручок той, що підважують віз. Дужий: бувало паровицю плечем підважує.
Покучерявіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться кудрявымъ.
Приймачка, -ки, ж. Пріемышъ женскаго пола.
Прираяти, -ра́ю, -єш, гл. = прирадити. Прираяли люде: пойди заміж, — добре тобі буде. Люде прираяли, щоб кого за дитину (взяти).
Псячка, -ки, ж. 1) Собачій пометъ. 2) Раст. Leonurus cardiaca.
Стинатися, -ваюся, -єшся, сов. в. стятися, зітнуся, -нешся, гл. Вступать, вступить съ кѣмъ въ борьбу, въ бой, въ споръ, въ тяжбу, сразиться, сцѣпиться. Із ордою Супрун стявся. Стявся з паном наш писарь. Били.... неприятеля всюди, де тілько стинались. Не стинайтесь, пани браття, з Наливайком близько. Мася з матірю зуб на зуб стинається.
