Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викрик

Викрик, -ку, м. Крикъ. Гомін.... перейшов у викрик. Мир. ХРВ. 262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРИК"
Бульбисько, -ка, с. Поле, съ котораго снять картофель. Желех.
Дошива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Дошивать, дошить.
Заба́мкати, -каю, -єш, гл. = забаламкати.
Каламарок, -рка, м. = каламарь 1.
Лякли́вий, -а, -е. Пугливый.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає. Грин. III. 529.
Прищик, -ка, м. Ум. отъ прищ.
Пуджівно, -на, с. = пужално. Вх. Зн. 57.
Розстервитися, -влюся, -вишся, гл. Остервенѣть.
Хоронення, -ня, с. Похороны. Яка кому смерть, таке й хоронення. Ромен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.