Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викручувати

Викручувати, -чую, -єш, сов. в. викрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Выкручивать, выкрутить, выжимать, выжать. Сорочка мокрісінька, — хоть викрути. Лебед. у. 2) Вырывать, вырвать. А молода бондарочка тих жартів не знала, — праву ручку викрутила, та й по личку втяла. Гол. 3) — ногу. Свихнуть, вывихнуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРУЧУВАТИ"
Гончарі́вна, -ни, ж. Дочь горшечника. Аф. 364.
Жиро́ваний, -а, -е. 1) Избалованный, шалунъ. 2) Инкрустированный.
Злодіячка, -ки, м. Ум. отъ злодійка.
Квасниця, -ці, ж. 1) Дикое яблоко. Носив хлопець молоденький до дівчини ябка, носив перше солоденькі, а послі квасниці. Чуб. V. 122. 2) = гуслянка.
Мужикі́в, -ко́ва, -ве 1) Мужику принадлежащій. 2) Мужнинъ. Тільки гріє моє здоров'є мужикове подвор'є. Мет. 332.
Плескатися, -щуся, -щешся, гл. Плескаться. Плескалась рибка на воді. О. 1861. І. 97.
Поночіти, -чіє, гл. безл. Темнѣть вечеромъ. Уже стало поночіти, як ми рушили додому. Волч. у. Хай ще більш поночіє. Мнж. 190.
Слабіти, -бію, -єш, гл. = слабувати. На очі слабів. КС. 1884. VIII. 720.
Темляк, -ка, м. Часть уздечки: поводья съ наконечникомъ. Вас. 160.
Угризатися, -заюся, -єшся, сов. в. угризтися, -зуся, -зешся, гл. Въѣдаться, привязываться, привязаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКРУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.