Боросква, -ви, ж. Абрикосъ.
Добри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. 1) Поддабриваться, подлащиваться. Як стали мужики-лизуни добритися до панів та навчати їх хазяйнувати, то у панів стало погано жити. 2) Удаваться, хорошо идти. От таки мені не добриться: ізнов поковзнулась і впала. Це сьогодні вже вдруге. 3) Щось мені не добри́ться. Что то плохо себя чувствую.
Золотобережний, -а, -е. Золотообрѣзный.
Ми́катися, -каюся(-чуся), -каєшся(-чешся), гл. Бросаться. 2) Слоняться, шататься, бродить, носиться. На Марусю, що тут микалась то в кімнату, то в хату, то з хати в сіни, то з сіней знов у хату, і не дививсь. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. 3) — у що. Лѣзть, соваться. Коли не піп, не микайся у ризи.
Підручний, -а, -е. 1) Подвластный, подчиненный.
2) О конѣ, волѣ: запряженный съ лѣвой стороны. Борозного бий, а підручний і так почує.
3) Одинъ изъ играющихъ въ карточную игру хвиль.
Попритужувати, -жую, -єш, гл. Придавить, притянуть жердями солому на крышѣ. Треба добрими притужинами попритужувати солому, а то зсунеться з криші.
Прикорчити Cм. прикорчувати.
Стукання, -ня, с. Стучаніе.
Ураз I нар.
1) Вдругъ, сразу. Як загув, так на цім світі ураз і став.
2) Вмѣстѣ, за одно, на ряду. Ой встав, зажурився, що з малою оженився. «Не журися, дурний гою: виросту враз з тобою». Вітаймо дитятко, ураз його матку.
Цегельник, -ка, м. Кирпичникъ, кирпичный мастеръ.
