Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викрикнути

Викрикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Брат на мене викрикнув. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРИКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРИКНУТИ"
Зва́лювати, -люю, -єш, сов. в. звали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Сваливать, свалить. Хапає кожного за ноги і звалює. О. 1862. IV. 89. Звалять дуба в кручу. Хата, 67. 2) Сбивать, сбить, свалять. Звалили сукно на валютах. Харьк. у.
Козелець, -льця, м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. Грин. III. 52. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. Галиц. Мик. 481. 4) = козелок.
Ло́пать, -ті, ж. 1) Лопасть весла. Мнж. 179. 2) = лотай. Лв. 97.
Муря́нчий, -а, -е. мурманьчийВх. Уг. 253.
Поломінь, -ні, ж. Пламя. Робім ся огньом. Яков ти поломінев будеш? Драг. 266. Іван палахнув наче та поломінь. Федьк.
Помститель, -ля, м. = помстник. Помститель кривди. К. МБ. X. 8.
Роскрівавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роскрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавливать, окровавить, разбить до крови. Б'є, аж роскрівавить. Св. Л. 283.
Соляр, -ра, м. 1) Солеваръ. 2) Торговецъ солью.
Торочити 2, -чу, -чиш, гл. Говорить одно и то-же, твердить, говорить вздоръ. Я тобі сто разів торочила. Г. Барв. 506. Дурний дурне й торочить. Ном. № 6165.
Тутенька, тутеньки, нар. Ум. отъ тут.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКРИКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.