Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викрикнути

Викрикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Брат на мене викрикнув. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРИКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРИКНУТИ"
Богів, -гова, -ве Божескій, Богу принадлежащій. Мнж. 76. Чуб. III. 106. Чуб. V. 1125. богів шлях. Млечный путь. Черном. богова корова. Жукъ олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. II. 27.
Гапличок, -чка, м. 1) Ум. отъ гаплик. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. КС. 1893. V. 278.
Довгобра́зий, -а, -е. Длиннолицый. Левиц. КС. 4. Лице довгобразе. Мир. ХРВ. 4.
Загрюкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать сильно и часто. 2) Загромыхать.
Звінча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Обвѣнчаться. Я з дороги повернуся та й з тобою звінчаюся. Чуб. V. 62.
Ковтрушковий, -а, -е. Сдѣланный изъ простой, недостаточно очищенной шерсти, (о сукнѣ).
Пилка II, -ки, ж. Пылинка. Ум. пилочка. Нема муки ні пилочки. Чуб. V. 496.
Погетьманувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть гетманомъ.
Поколихати, -хаю, (-шу), -єш (-шеш), гл. Поколыхать, покачать. Од кулішу ніг не поколишу. Ном. № 12323. Ой нехай мої шитії рукава буйний вітер да поколише. Чуб. V. 605.
Порадливий, -а, -е. Дающій совѣтъ. Ой ти мати та порадлива, на що ж ти мене порадила, порадила та й не оженила. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКРИКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.