Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викрикнути

Викрикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Брат на мене викрикнув. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРИКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИКРИКНУТИ"
Відлити, -ся. Cм. відливати, -ся.
Жукови́на, -ни, ж. ? Ой через воду, та й через Дунай.... стоят, мостоньки калиновії, калиновії, покощенії, попощенії жуковинами. Гол. II. 27—28.
Злущувати, -щую, -єш, сов. в. злущити, -щу, -щиш, гл. Сдирать, содрать, счистить.
Навколі́нці нар. = навколішки.
Перетупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Перестать топать ногами.
Позустрівати, -ва́ю, -єш, гл. = позострівати.
Притамний, -а, -е. = притаманний. Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні. Уман. у.
Прутикувати, -ку́ю, -єш, гл. Шить прутик. Кіевск. у.  
Торгівля, -лі, ж. Торговля. Харьк. у.
Широченький, -а, -е., Ум. отъ широкий. Широченько, нар. Ум. отъ широко.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИКРИКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.