Гнипель (гнипля?) м. Часть ткацкаго станка: «рукоятка, которою вращаютъ передній навой при навиваніи основы».
Дарома́ нар. = Дарма. А ясно, ясно — дарома, що ніч.
Зарива́ти 1, -ва́ю, -єш, сов. в. зари́ти, -ри́ю, -єш, гл. Зарывать, зарыть. Узяв того сина і вбив та й зарив під корито. Упав так, що аж носом зарив.
Налихосло́вити, -влю, -виш, гл. Насквернословить, набранить.
Обмолот, -ту, м. Окончаніе молотьбы.
Окукобитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Свить гнѣздо.
2) Устроиться, устроить хозяйство. Так окукобилась, мов та горличка.
Понаторочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наторочити, но во множествѣ. Оті брехухи понаторочують вам, а ви й вірите.
Понехати, -ха́ю, -єш, гл. Оставить безъ вниманія, бросить. Мене понехав ту самісіньку одну в пустці. А як мені буде гірко, я вас понехаю. Ой вже ж очі надивилися, та вже понехали.
Сто числ. Сто. З одним Богом на сто ворог. Город із стома церквами. сто лих. Всяческія бѣдствія. Скрізь клопіт, халепа, сто лих. сто з о́ком. Сто одинъ. оддячити сто з о́ком. Съ лихвой отплатить. Еней на Турна напустивсь, оддячивши йому сто з оком. — сот. Десять тысячъ. Сто сот болячок ті на плечі! — крот. Стократъ, нѣсколько сотъ. сто крот. Нѣсколько десятковъ тысячъ.
Табун, -на, м.
1) Табунъ. Ой чий же то сивий коничок по табуні ходить?
2) Стая, стадо. І тілько край ставка оставсь табун утят. Дрохви, журавлі, хохітва підіймались табунами. Оселедці ходять табунами. Табун горобців і табун мишей. Ум. табунець, табунчик. Засоромивсь осміяний, горобець та й покинув ріднесенький табунець.
