Відрубувати, -бую, -єш, сов. в. відруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Отрубывать, отрубить. Голову йому відрубав. Відрубай кінець, щоб корочча палиця була. 2) Только сов. в. = відрізати 2. А вона мені як одрубала, та ще й при дочках.
Головань, -ня, м.
1) Съ большой головой.
2) Рыба: язь.
Ґале́ра, -ри, ж. 1) = Галера. 2) Сбитая изъ досокъ лодка, почти квадратная, для перевозки хлѣба. Cм. Галяра, ґаляра.
Дев'ятьде́сять, -тьо́х, чис. Девяносто. Як би Сара вродила, що вже їй дев'ятьдесят років? І жив Енос дев'ятьдесять років і появив Каінана.
Жвакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Глодать. Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували. 2) = жва́кати.
Нахлявкати, -каю, -єш, гл. Наболтать. Нахлявкала чор-зна-що та й пішла.
Незабудь, -ді, ж.
1) На незабудь. На память.
2) Раст. Myosotis palustris.
Півтретяста числ. Двѣсти пятьдесятъ.
Протурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Пробезпокоиться.
Пукішка, -ки, ж. ? Карапузъ.
