Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилити

Вилити, -ся. Cм. виливати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛИТИ"
Затягти́, -ся. Cм. затягати, -ся.
Зголи́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Сбрить. Перший раз, як живу на світі, довелось мені зголити вуси. Стор. І. 170. 2) Оголить, обнажить. Переносно: сдѣлать бѣднымъ, нищимъ. Та бодай же ти, корчмо,... та й у пень згоріла, та як ти ж мого сина, та як ти молодого, та навіки зголила. Грин. III. 286.
Кебетний, -а, -е. = кебетливий. Кебетний чоловік. Кіев. г.
Ненавидний, -а, -е. Ненавистный. К. Бай. 82. Ненавиден той нам, хто нас підвів на гріх. К. Дз. 154.
Нерозень, -зня, м. Нерожень.
Однобарвний, -а, -е. Одноцвѣтный. Желех.
Приклеїти Cм. приклеювати.
Пристання, -ня, с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання. Рудч. Ск. І. 70.
Укладувати, -дую, -єш, гл. = укладати.
Упустити Cм. упускати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.