Вигравати, -ваю, -раю, и -єш, сов. в. виграти, -раю, -єш, гл. 1) Выигрывать, выиграть. Виграв у карти. Виграв мужик з паном справу. 2) Переливать свѣтомъ, блестѣть, заблестѣть, переливаться цвѣтомъ, засіять. Сонечко з-за хмари виграло. Світло виграє у кришталю усякими цвітами. Въ нижеслѣдующихъ значеніяхъ только въ несов. в.: 3) Играть. Як та водяна русалка вигравав хлопець у воді. Оттоді то по городах на музики вигравали. Ой там козак похожає, у бандурку виграває. 4) О морѣ: волноваться. Синіє море, виграває. 6) Гарцовать (на). Вигравали наші хлопці вороними кіньми. Поперед війська да конем виграє. 6) Бродить. Пиво виграє.
Кітлярчин, -а, -е. Принадлежащій женѣ мѣдника. Cм. кітлярка.
Льохови́ця, -ці, ж. Яма; чаще: волчья яма, западня для поимки волковъ. У цій Барвінщині чисто якісь льоховиці.
Облаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. Він облаявся зо всіми.
Поганючий, -а, -е., Ув. отъ поганий.
Подружжя, -жя, с. 1) Супружество, бракъ. Од сього подружжя народився Єремія. 2) Мужъ, жена; пара (супружеская). Стали сини до розуму дохожати, стали собі молоде подружжя мати. Ми, бачите, шукаємо для нашої дівчини подружжя. Ум. подружжячко. Не травиця ноги спутала, не росиця очі вибила. Спутало мене замужжячко, невірне мов подружжячко. .
Позбужати, -жаю, -єш, гл. = позбуджати. Ранніх солов'їв позбуджала.
Праник, -ка, м.
1) Валекъ у прачекъ.
2) Часть тѣла (какая?)
3) Рядовина праник. Cм. рядовина 1.
Чунок, -нка, м. Землеройка, Sorex.
Шалювати, -люю, -єш, гл. Обивать шалевкой.