Відправа, -ви, ж.
1) Богослуженіе, служеніе. Кончилась відправа, вона (панночка) пішла з церкви. Попи добилися копійки і за одправи принялись. відправу правити, чинити. Служить (въ церкви). Почали велику одправу правити. Сліпий старець чинить у дому Божому одправу.
2) Отпускъ. Козак молоденький о відправу просить: «пусти ж мене, пане, звідси на Волиня».
Захво́йдаха, -хи, об. Неряха, постоянно забрызганный грязью, запачканный. Де цс ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? От захвойдаха!
Зба́ва, -ви, ж. Порча. Ум. зба́вка.
Ле́глий, -а, -е. Залежалый, затхлый, прѣлый (о мукѣ).
Перещебетати, -чу́, -чеш, гл. Перестать щебетать. Перещебетала таки цокотуха.
Плідний, -а, -е. = плідливий. Плідна вівця.
Понатоплюватися, -люємося, -єтеся, гл.
1) Натопиться (во множ.). Понатоплювалися хати.
2) Натопиться (во множ. — о жирѣ, салѣ). Гляньте, скільки смальцю з гусей понатоплювалося.
Присалабенитися, -нюся, -нишся, гл. Притащиться. Ти, бабо, знов присалабонилась із тим листом?
Розгледжувати, -джую, -єш, сов. в. розгледіти, -джу, -диш, гл. = розглядати, розглядіти.
Уторицею нар. Вдвое. Усі віддали йому вторицею.
