Безбережний, -а, -е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі.
Ватра, -ри, ж.
1) Очагъ. Огонь. жива ватра. Огонь, добытый при помощи тренія другъ о друга двухъ кусковъ дерева; добывается съ извѣстными обрядами ватагом в полонині и служить для разведенія огня въ жилищѣ пастуховъ и для совершенія различныхъ обрядовыхъ дѣйствій надъ скотомъ, охраняющихъ, по мнѣнію пастуховъ, этотъ послѣдній.
2) Подъ печи, на которомъ печется хлѣбъ. Ум. ватерка. Ой там на леваді ватерка ся курить. Чи би ви не дали мені ватерки?
Змиршавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться худымъ, болѣзненнымъ, плохимъ.
Карабинок, -нка, м. Ум. отъ карабин.
Кит, -та, м. Китъ. Його кит-риба зараз і вхопила.
Лоша́тко, лоша́точко, -ка, с. Ум. отъ лоша.
Настарчати, -ча́ю, -єш, гл. = настачати. А я зілля настарчаю, їх із лиха виручаю.
Необорність, -ности, ж. Непреодолимость.
Сірничка, -ки, ж.
1) Спичка.
2) Обгорѣлая уже спичка.
Хвалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Говорить, передавать, сообщать, разсказывать. Зайчик прибігав до їх та й хвалиться: ховайтеся, казала сестричка, бо він (кіт) прийде та й подушить нас. Була я у змія, хвалився він мені, що буде твоє царство воювати.
2) Хвастаться. М'ясом хвалиться, а воно й юшки не їли. Хвалиться сова своїми дітьми: каже, що нема кращих дітей, як совині.
3) Угрожать, обѣщать. Ой чи била, чи не била — хвалилася бити. Хвалиться знести всю шляхту гі панство.
