Тлумачення / значення слова "ВИЛУПЛЮВАТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

вилуплювати

Вилуплювати, -люю, -єш, сов. в. вилупити, -плю, -пиш, гл. 1) Вылущивать, вылущить; откалывать, отколоть. Наймитові хоч з коліна вилупи, а купи. Ном. № 10334. Тріску на одвірку вилупила. МУЕ. ІІІ. 45. 2) Выводить, вывести, произвести, родить — преимущественно о птицахъ, но иногда, какъ грубое выраженіе, и о людяхъ. Вилупила куріпочка усіх тільки троє (куріп'ят). Мет. От я підсипав під тую свиню, а вона й вилупила мені шість волів, так як соколів. ЗОЮР. І. 229. Вилупила вона ту дитину. Грин. II. 262. 3) Вызубривать, вызубрить, выучить. Було аж сльози тобі котяться, а таки не вилупиш тих латинів та греків, як отче наш. Левиц. І. 152. 4) Выпучивать, выпучить, вытаращить. Вилупив очі, як баран. Ном. № 6599.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУПЛЮВАТИ"

Сховати оригінал сторінки

Кигикання, -ня, с. Крики чайки. Желех.

повністю...

Лабзюкувати, -кую, -єш, гл. = лабзюкати.

повністю...

Орапеня, -ня́ти, м. Арапченокъ, негритенокъ. К. Дз. 170.

повністю...

Пеньковщина, -ни, ж. Лѣсъ, опредѣленный на срубъ. Радом. у.

повністю...

Повідстрявати, -ряємо, -єте, гл. Отстать, отступиться (о многихъ).

повністю...

Ремезин, -на, -не. Принадлежащій, относящійся къ ремезу. Ремезине гніздо. Стор. МПр. 158.

повністю...

Ротмистр, -ра, м. Ротмистръ. К. ЧР. 9, 116.

повністю...

Троскати, -каю, -єш, гл. 1) Хлестать, издавать звукъ бичомъ. Шейк. 2) Бить.

повністю...

Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався. Чуб. II. 19.

повністю...

Чужосторонній, -я, -є. Чужестранный. Роспитують чужосторонніх людей. МУЕ. І. 114. (Полт.).

повністю...