Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вила

Вила, вил, с. мн. 1) Вилы (земледѣльческій инструментъ). Приткнув, як ужа вилами. Ном. № 6787. А Кавель узяв та й заколов вильми Авеля. Чуб. І. 9. се ще вилами писано. Еще очень мало вѣроятности, чтобы это совершилось. Ном. № 6821. говіти на вилах. Говѣть на шестой недѣлѣ поста. Коли говітимеш? — На вилах. (На шостому тиждні, бо вже виляла-виляла, та далі нікуди, бо на останньому і ніколи, і служба довга). Грин. II. 304. 2) Развилье, разсохи — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ, напр. сак имѣетъ вила, на которыхъ виситъ сѣть. Шух. І. 224, 228. 3) Уголъ, образуемый пересѣченіемъ двухъ рѣкъ, дорогъ и пр. Ум. ви́лка, вилочки. На Юрія сіна кинь, та й вилка закинь. Ном. № 440.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛА"
Болгар, -ра, м. Болгаринъ. Желех. Cм. бовгар. Ув. болгарище. Левиц. Пов. 143.
Дома́цатися Cм. домацуватися.
Заба́їти, -ба́ю, -їш, гл. Заворожить. Вх. Лем. 414.
Затяжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Обременить, отяготить. Хліб в дорозі не затяжить. Ном. № 11378.
Ізз.. Cм. зз.
Мука́ 2, -ки́, ж. = борошно.
Неомірний, -а, -е. Неизмѣримый.
Непогодний, -а, -е. Ненастный.
Татів, -това, -ве Отцовскій. татова хата. Тюрьма. Шейк.
Тинити, -ню́, -ниш, гл. Огораживать тыномъ. Вх. Зн. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.