Букодірча, -ча́ти, с. Птенецъ зяблика.
Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). . 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога.
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Зази́в, -ву, м. Зазывъ, приглашеніе.
Неошатний, -а, -е. Ненарядный.
Північний, -а, -е. 1) Полуночный. Північна доба. 2) Сѣверный. Магнитна стрілка завжди повертається одним кінцем на північну сторону, а другим на південну. північне сяйво. Сѣверное сіяніе.
Підхилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підхили́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Склоняться, склониться подъ что. Як пійду я у луг по калину, да виломлю калинову вітку, да пійду я підгинаючись, да пійду я підхиляючись, щоб мені віття не подломить.
2) Покоряться, покориться, подчиниться.
Роскладний, -а́, -е́ Составной, раздѣляющійся на части. Роскладний ніж.
Цуря, -рі, ж. Лохмотье, тряпье.
Чабачок, -чка, м. Ум. отъ чабак.
