Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовпець

Стовпець, -пця, м. 1) Низкій столбикъ съ свободнымъ верхнимъ концемъ; тумба. В кожній крамниці одчиняна ляда і оперта на стовпець. Левиц. І. 90. різницький стовпець для разрубыванія мяса. різницьким стовпце́м называютъ также толстаго и низкаго человѣка. Чуб. VII. 576. 2) Родъ печенья: гречишникъ (въ родѣ опрокинутаго стаканчика съ узкимъ донышкомъ). Маркев. 161. І ласощі все тілько їли — сластьони, коржики, стовпці. Котл. Ен. III. 64. 3) Часть снувалки (Cм.). МУЕ. III. 15. 4) У разнощиковъ мелкаго товара: 10 пачекъ швейныхъ иголокъ. Вас. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВПЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВПЕЦЬ"
Видзьобати Cм. видзьобувати.
Гре́ць, -ця, м. 1) Музыкантъ, игрокъ. О. 1862. V. Кух. 34. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965. 2) = Герець. Петро почав козацький грець. К. ЧР. 166. 3) Апоплексическій ударъ, параличъ, пострѣлъ. Грець тебе побивай. Посл. Щоб тебе грець попоносив на вилах. Грин. І. 246. Шоб його кінський грець узяв. Мнж. 165.
Доми́слюватися, -слююся, -єшся и домисля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. доми́слитися, -люся, -лишся, гл. Догадываться, догадаться. Сама собі домислююсь що мені робити. Г. Барв. 234. Усяке зараз домислилось, куди вони простують. К. ЧР. 3.
Оливо, -ва, с. 1) Олово. 2) Карандашъ. Для себе, братики, спишу, ще раз те оливо потрачу. Шевч. 2) Мурава, глазурь, еще не застывшая (для глиняной посуды). Шух. І. 262.
Перестрічати, -ча́ю, -єш, гл. = перестрівати. Вдова Коновчиха... усіх козаків на дорозі перестрічав. КС. 1884. І. 40.
Повдягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ). Чуб. II. 601. Повдягалися йти до церкви. Славяносерб. у.
Порано нар. Рановато. Квітки робленої було ще надівати не дає: порано ще каже, небого, ще вигуляйся, підіймись на кірх, — тоді й квітки. Г. Барв. 65. Порано встала. Г. Барв. 73.
Пришиб, -бу, м. 1) Пристанище, уютное, защищенное мѣсто. Підеш на заробітки та й горенько: нема тобі ніде пришибу. Рк. Левиц. 2) Мѣсто на берегу, гдѣ можно пристать лодкѣ. Берег високий, — не знайду пришибу для човна. Рк. Левиц.
Прочинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. прочну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Пробуждаться, пробудиться, просыпаться, проснуться. Кріпко заснув Синоп, не прочинається. Морд. К. 63. На зорі-зорі я прочнулася. Шевч. 295. Прочнувся і говорить своїй жоні: «та то приснився мені сон». Драг. 137. 2) Приходить, прійти въ себя, очнуться. Зараз вони і ну його качати.... поки аж прочнувся він. Рудч. Ск. І. 136.
Шварц, -цу, м. Вакса. Гол. Од. 15. Чоботи до шварцу. Гол. Од. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВПЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.