Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стіг

Стіг, сто́гу, м. Стогъ. Коли сіно в стозі, то забув о бозі. Ном. № 85. Козакова пшениченька в стозі. Мет. 28. Ум. стіжо́к, стіжечок, стоженько. О. 1862. IV. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІГ"
Бджоленята, -нят, с. мн. Ласк. Пчелы. У нас і бджоленят тих трішечки. Кременч. у.
Вечорина, -ни, ж. 1) = вечір. Борз. у. Хоч не вранці, — в вечорині. Мил. 195. 2) = вечеря. Да спасибі, сину, за сю вечорину. Лукаш. 91. 3) мн. Совмѣстный ужинъ невѣсты съ дружками, а жениха съ боярами и со всей свитой — въ субботу. ХС. VII. 427. Ум. вечоринка. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що вечоринки. Мет.
Ди́кий, -а, -е. Дикій. На печерській горі росла тоді дика пуща. К. ЧР. 91. Обізветься хлопство дикими степами. К. Досв. 25. Дикий кабан. Рудч. Ск. І. 186. Д. бузина́. Раст. Бузина. Sambucus nigra. ЗЮЗО. І. 135. Д. ви́шня. Раст. Дикая вишня, Prunus Chamaecerasus, ЗЮЗО. І. 132. Д. го́луб. пт. Горлица, Columbus turtur. Д. гру́ша. Раст. Лѣсная груша. Pyrus communis. Зайшли вони на такий пустирь, що бур'яни аж у чоловіка, і на тім пустирі стоїть дика груша, а на пій груші та такі терпкі. Рудч. Ск. II. 24. Д. коно́плі. Раст. Stachys recta. ЗЮЗО. І. 168. Д. льон. Раст. Linum perenne. ЗЮЗО. І. 129. Д. цибу́ля. Раст. Allium oleraceum. ЗЮЗО. І. 168. Д. чорну́шка. Раст. Nigella arvensis. ЗЮЗО. Т. 129.
Домо́чувати, -чую, -єш, сов. в. домочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Домачивать, домочить. Своїх конопель домочу та й вам трохи поможу. Славяносерб. у.
Кітлярчин, -а, -е. Принадлежащій женѣ мѣдника. О. 1862. IV. 18.. Cм. кітлярка.
Мулярчу́к, -ка́, м. Ученикъ каменщика. Желех.
На́ремний, -а, -е. Внезапный, скоропостижный. Угор.
Облуда, -ди, ж. 1) Лицемѣріе, притворство, обманъ. Хто облудов віддихає, най нігди щастя не має. Гол. І. 299. 2) об. Лицемѣръ, лицемѣрка, притворщикъ, притворщица. Гадалам ся, мій миленький, втопити, щоб з тобою, облудою не жити. Гол. І. 282. Ой не жаль же мі того вина й меду, же 'м пив, ой но мі жаль, же 'м з облудов оженив. Гол. IV. 207. 3) Призракъ; обманный видъ; только видъ внѣшній, а въ дѣйствительности того, что должно быть, нѣтъ. Мнж. 187. Тремтів, як на дереві облуда. Полт. Облуда одна стоїть, а яка хата хороша була. Екатер. г. Літав до однієї жінки змій, та так її перевів, шо тілько одна у неї чоловіча облуда. Мнж. 9. Ум. облудка.
Сенатор, -ра, м. Сенаторъ. Пани мої, сенатори, вволіть мою волю! Грин. III. 351. Самого короля сенатори, пани да бискупи у руках держали. К. ЧР. 10.
Смачен, -чна, -не, с. = смачний. Без штуки і борщ не смачен. Ном. № 12308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.