Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стиглий

Стиглий, -а, -е. Зрѣлый, спѣлый. Чи є, діду, стиглі кавуни? Левиц. Пов. 228., Ум. стигленький. Це вже стигленькі ягоди. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИГЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИГЛИЙ"
Виковерзувати, -зую, -єш, гл. Продѣлать что интригами. Сам сатана не вигадає, іскушаючи праведників, що виковерзують ті єзуїти. Стор. МПр. 69.
Гладунець, -нця, м. = гладишка. Шух. І. 96, 264.
Зменчати, -ся и пр = зменшати, -ся и пр. Менший син так зметається перед батьком, а старший, так той не мовчить ні трохи. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Ільнування, -ня, с. = льнування. О. 1861. X. 62.
Повитрухувати, -хую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Вітри повитрухували зерно з колосків. Зміев. у.
Пообкурювати, -рюю, -єш, гл. Окурить, окутать дымомъ (во множествѣ).
Поскіпати, -па́ю, -єш, гл. Расколоть на лучинки для растопки. А чим у грубі роспалювати? — Оте соснове полінце поскіпай, то й роспалиш. Харьк.
Почин, -ну, м. Начало. З почину були самовидцями. Єв. Л. І. 2. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі почину і краю немає. Шевч. 122. Дайте нам на почин. Грин. III. 455.
Халясувати, -сую, -єш, гл. Танцовать, плясать. (Дяк) ну гоцака садити. Тільки борода та коса майтолає, а він так халясує, так халясує. Мир. ХРВ. 258.
Шамотнява, -ви, ж. = шамотня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТИГЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.