Відтавати, -таю, -єш, сов. в. відтанути, -ну, -неш, гл. Оттаивать, оттаять.
Гана, -ни, ж. Порицаніе, безчестіе, поношеніе, стыдъ. задавати, зробити гану. Хулить, охулить.
Лише́ нар. Только, лишь, но. Не дивися на уроду, лише на пригоду. Не вірь, мужу, своїм очам, лише моїй повісті.
Нада́ний, -а, -е. Способный къ чему, годный для чего.
Олживий, -а, -е. Лживый.
Побратимко, -ка, м. Ум. отъ побратим.
Притрухнути, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Розцвіт, -ту, м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови.
Тирч, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ.
Царівнин, -на, -не. Принадлежащій царевнѣ. Менча сестра царівнина.
