Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбун

Стовбун, -на, м. Родъ горшка около 5 вершковъ вышиною. Вас. 181. Нате й мій стовбун, щоб і я там був. Ном. № 6437.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУН"
Відгоріти Cм. відгоряти.
Волокнуватий, -а, -е. Волокнистый.
Глинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ глина. 2) Фарфоровая глина. Кіев. Черниг.
Єхи́дний, -а, -е. Ехидный. К. Бай. 137. К. Кр. 12, 27.
Збезче́стити, -че́щу, -стиш, гл. Обезчестить. Той Карній Заволока збезчестив мене. КС. 1883. VII. 501.
Злягчи, зля́жу, -жеш, гл. = злягти. Желех.
Каянський, -а, -е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ «Черниг. Губ. Вѣдомостяхъ». 1853, стр. 388.
Підпряжка, -ки, ж. Припряжка.
Семиліток, -тка, об. Имѣющій или имѣющая семь лѣтъ. Грин. II. 269, 344. Найменший брат семиліток. Чуб. II. 167. Мати вмерла, я семилітком зосталась. Г. Барв. 462. Оженивсь я у петрівку та взяв дівку семилітку. Грин. III. 313.
Флячки, -чок ж, мн. Кушанье: порѣзанныя на куски свиныя или телячьи кишки, сваренныя въ пшенной кашѣ. МУЕ. І. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.