Дирка́ч, -ча́, м. = Деркач.
Змагатися, -га́юся, -єшся, гл. Спорить. Не в правді братік кохався, що за сестрицю змагався. Ой добре, добре чуже дитя бить, що ні свариться, ні змагається. Змагались тоді між собою. Змагається з нами, що нема у світі ані добрих людей, ані правди у людей.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ.
Куритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) Куриться (о табакѣ). Чогось у мене не куриться, — чи табак не сухий, чи що.
2) Пылиться. Не жаль мені доріженьки, що куриться курно.
3) Дымиться. Зеленая ліщинонько, чом не гориш, та все куришся?
4) Куриться, испускать благовоніе. Куривсь для духу яловець. Нате і мій гріш на ладан, щоб і моє перед Богом курилось.
Ощадок, -дку, м. Остатокъ, остальное. Обрубав скільки, ще ощадок добрий. До ощадну. До тла, окончательно.
Підмісити, -шу́, -сиш, гл. Подмѣсить. Глини мало підміси.
Пластати, -таю, -єш, гл.
1) Ползти, пробираться ползкомъ, взбираться; идти увязая ногами. Пісок його (силящагося пройти по песку льва) так і засипа; той пластав, пластав та так і пропав. Пластунами, кажуть, звались за те, що... все вештались по плавнях, і як більше їм приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й звались пластунами.
2) Подкрадываться. Дивлюсь, аж тхір пласта до курей.
Пущальний, -а, -е. Мясопустный.
Таборитися, -рю́ся, -ришся, гл. Располагаться лагеремъ, станомъ, таборомъ.
Тмяний, -а, -е. 1) Затемненный, матовый.
2) Печальный, скучный.
