Богобійність, -ности, ж. Богобоязливость.
Вевюрка, -ки, ж. Бѣлка.
Зачіля́бити, -блю, -биш, гл. Ударить, треснуть. Він його як зачілябив у вухо.
Надмі́ру, нар. Чрезмѣрно.
На-пота́лу. Cм. потала.
Просмердіти, -джу, -диш, гл. Провонять.
Ревнивий, -а, -е. Ревнивый; придирчивый. Тільки дав мені Бог да ревнивого мужа. В мене свекруха ревнива, ще й до ділечка лінива.
Терно, -на, с. Ягода терна. Та урве собі чорноє терно.
Тиртиця, -ці, ж. = тертиця.
Хліб, -ба, м.
1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Хліба напечено, борщик зварений.
2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали.
3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла.
4) — старий. Раст. Sclerotiu clavus. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.
