Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стидно

Стидно нар. Стыдно. А з хорошою та й уродою та не стидно й меж люде. Чуб. V. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИДНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИДНО"
Бурьовий, -а, -е. Относящійся къ бурѣ. ЕЗ. V. 52.
Вітти, віттіль, віттіля, нар. = відти.
Зама́зати, -ся. Cм. замазувати, -ся.
Капканистий, -а, -е. Испещренный крапинками. Вх. Зн. 24.
Неввага, -ги, ж. Невниманіе. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів. Левиц. Пов. 52.
Перечищати, -ща́ю, -єш, сов. в. перечистити, -чищу, -стиш, гл. 1) Перечищать, перечистить. 2) Прочищать, прочистить.
Пляшувати, -шую, -єш, гл. У кожевниковъ: очищать овчину отъ мездры. Вас. 153.
Повбірати, -ра́ю, -єш, гл. Одѣть (многихъ). У неділоньку так гарно їх повбірає. Кв.
Ступір, -ра, м. 1) Толкачъ вмѣстѣ съ рычагомъ въ домашней толчеѣ для толченія проса. 2) = ступа 1. Носиться, як баба з ступіром. О. 1862. X. 34.
Тонкорогий, -а, -е. Тонкорогій, съ тонкими рогами. Рудч. Чп. 255.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТИДНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.