Віда, -ди, ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила.
До́ки и док, нар. 1) Доколѣ, до какихъ поръ. Доки тобі пустувати? Доки буду мучить душу і серцем боліти? 2) Пока. Доти лях мутив, доки не наївся. Доти-м я тебе вірно кохала, доки-м нещирість твою дознала. До́ки те́плий. До полусмерти (бить). (Бив) доки теплий. Не до́ки. Не безъ конца же. «Пора б уже їх в хату звати», — сказав я старостам своїм, — «та молодих за стіл сажати, — не доки тут стояти їм!» Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, док не знали наші батьки панщини робити.
Дрімни́ці, -ни́ць, ж. мн. = дрімки, дрімливиці. А соньки в головоньки, а дрімниці в очиці.
Миші́й, -шію́, м. Раст. a) Setaria glauca. б) Setaria viridis.
Нагусти́, -ду́, -де́ш, гл. Нагудѣть.
Небожка, -ки и пр, ж. = небіжка и пр.
Ненатлий, -а, -е. Ненасытный. Ненатлому чоловікові дай хоч увесь мир, то мало.
Потурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться.
Промимрити, -рю, -риш, гл. Пробормотать, проговорить невнятно.
Прохожалий, -а, -е. Прохожій. Поховані над дорогами то чумаки, то прохожалі.
