Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сміть

Сміть, -ти, ж. Мятель. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМІТЬ"
Гінець, -нця, м. 1) Гонець, курьеръ. 2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членовъ цеха. Козел. у.
Голотонька, -ки, ж. Ум. отъ голота.
Докладне́нько, нар. Ум. отъ докла́дно.
Занево́лений, -а, -е. = заневільний. Плаче, ридає, що долі немає, заневолений світ. Н. п.
Засідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Засідлав собі коника гетьманського. Чуб. III. 294.
Зацвяхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Карасір, -ру, м. Керосинъ. Харьк. и Полт. г.
Розворушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. розворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Расшевеливаться, расшевелиться. Чого се ви розворушились, як бжоли? МВ. 1. 84.  
Скудота, -ти, ж. Скудность.
Хазяєчка, -ки, ж. Ум. оп. хазяйка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.