Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напудитися

Напу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Напугаться, испугаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 514.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПУДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПУДИТИСЯ"
Займи́ти, -млю, -миш, гл. = зайняти. Посліднюю корову з загороди займив. Федьк.
Зжоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Покоробиться. Зжолобились двері.
Лито́вський, -а, -е. = литвинський. литовський ціп на обидва бо́ки молотить — говорится о лгунахъ. Чуб. І. 262.
Майсте́рно нар. Мастерски.
Огородник, -ка, м. Огородникъ. Чуб. І. 182.
Олейник, -ка, м. Стекольщикъ. Шух. І. 33. Cм. олійник.
Піджод, -ду, м. Поджиданіе, ожиданіе. МВ. ІІ. 120.
Повнота, -ти, ж. Полнота. Жадає, щоб швидче явилась у повноті краса миру. Кв.  
Хилитати, -таю, -єш, гл. хитати. І над ними буйний вітер траву хилитає. Рудан. IV. 29.
Худо II, нар. Плохо, худо. Ой як добре буде, то я й забарюся, а як худо буде, то й назад вернуся. О. 1861. IV. 93. (Н. п.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПУДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.