Бур'Януватіти, -тію, -єш, гл. = бур'яніти.
Гу́чно нар. Звонко, громко, шумно. Говорить гучно. Разом усі гучно рушили.
Дурк, -ку, м. Стукъ. ду́рки роби́ти = дуркати. Cм. туркіт.
Кіп, -пу, м. яки́м кі́пом ти міг то учини́ти? Какимъ образомъ, какъ ты могъ. это сдѣлать?
Мужи́цький, -а, -е. 1) Крестьянскій, мужичій. Бувало дають ляхам одежу мужицьку. В їх усе по панській, любе й миле, а в нас усе по мужицькому. 2) Мужескій, мужній. Очищаєш ти, водо явленая, нарожденого од позору: надуманого, нагаданого, встрічного, водяного, вітряного, жіноцького, мужицького, парубоцького, дівоцького.
Озиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озватися, -звуся, -вешся, гл.
1) Отзываться, отозваться, заговорить. Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. Озоветься старший брат до середульшого словами. Дума. Не так розмовляє, як озивається до нас ласкавим голосом.
2) — за кого. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. Козацьке військо надвоє розбилось: за Лободу озвались сивоусі, а за царя свого, за Наливая, цвіт молодецький.
Пропійка, -ки, ж. = пропій 1.
Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая.
Розбути, -ся. Cм. розбувати, -ся.
Сіпачий, -а, -е. Относящійся къ сіпак'ѣ.
