Відтеплінь, -ні, ж. Оттепель.
Залі́ток, -тку, м. Лѣтній выпасъ скота. Брав на заліток воли, то через те й було в мене багато скотини чужої. 2) Употребительнѣе во мн. ч. за́літки. Начало лѣта. на за́літки зоставля́ти. Оставлять до начала будущаго лѣта. Не заставляйте сіно на залітки, а то бува миші перегризуть, затече.
Кушка, -ки, ж. 1) У косцевъ: родъ деревяннаго стакана, въ который вкладывается точильный брусокъ и мусак — кусокъ отточенной стали; сосудъ этотъ имѣетъ вухо, которое затыкается за поясъ косца. такъ называется ведро, въ которомъ лежитъ въ водѣ брусокъ. 2) Носъ (на бурсацкомъ жаргонѣ). А ніс хиба кушка? — У нас кушкою зветься. (Отвѣтъ бурсака).
Ляда́щий, -а, -е. = ледащий.
Перенайти, -йду, -деш, гл. — кого́. Перетянуть кого на свою сторону.
Пригінний, -а, -е. 1) Работающій по понужденію, отбывающій повинность натурой.
2) О волѣ: ходящій въ пригоні 3.
Ремесницький, -а, -е. Относящійся къ ремесленнику, принадлежащій ремесленнику. Цех ремесницький. Сердеги ремесницькі робітники.
Сподіятися, -діюся, -єшся, гл.
1) Совершиться, сдѣлаться. Оттаке то сподіялось. Боюся сам себе спитати, чи се коли сподіється.
2) = сподіватися. Де сподієшся ніч ночувати, то там дві будеш.
Трудоватіти, -тію, -єш, гл. Разбухать, становиться больше въ объемѣ.
Уночі нар. Ночью. Вдень тріщить, а вночі плющить. І вночі, і вдень — завше йому ніч.
