Блякати, -каю, -єш, гл. Болтать, врать, сплетничать. Cм. блявкати.
Гупоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. То же, что и гупати, но о дѣйствіи учащенномъ. Чи до нас хлопці гупотять?
Здешеви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Сдѣлать дешевымъ. Здешевили хліб. Здешевила свекорка, здешевила, рідного батенька не купила.
Налементува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Накричаться, наплакаться. Налементувалися наші баби, аж похрипли.
Нічогенький, -а, -е. Посредственный.
Оборонний, -а, -е. Защитительный. Не бійсь, каже батько, оборонна рука є! Він тебе поб'є, то й йому не минеться.
Пічурка, -ки, ж. Печурка, ниша въ печи.
Стріл, -лу, м. Выстрѣлъ. За їдним стрілом убив дві качки. Велів гармати нарихтувати, на Вирвингород стріли спускати.
Фуяра, -ри, ж.
1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали.
2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Ум. фуярка.
Штокати, -каю, -єш, гл. Говорить: што́, вообще стараться выражаться по русски. Прийшов ото москаль з війська додому: штокає, какає, до його й приступу немає. Майстер ще з неї (дитини) городянина зробить, ушкати, штокати, душею кривити навчить та й усіма звичаями од селян одрізнить.
