Вислебезувати, -зую, -єш, гл. 1) Прочесть по складамъ, съ трудомъ. 2) Разсказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись.
Жа́тися I, жну́ся, жне́шся, гл. Жаться, быть пожинаемымъ. Рутульці з криком в город пруться, як од серпа колосся жнуться.
Кістлявий, -а, -е. Костлявый. Хто тілько кістлявим пальцем проштрикує у носі ямки, замість табаки. На кістлявих її плечіх сіріє сорочка.
Перешкрябнути, -ну́, -не́ш, гл. Перецарапнуть.
Погарніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть, сдѣлаться лучше. Погарніли люде.
Пуком нар. О паденіи: быстро, подобно камню. Горобці пуком падають.
Розчухувати, -хую, -єш, сов. в. розчухати, -хаю, -єш, гл.
1) Расчесывать, расчесать (тѣло). Турн собі розчухав литку.
2) Понимать, понять, сообразить. Спасибі! — сказав голосно Уласович, не розчухавши, що йому наговорив пан Пістряк.
Супротивець, -вця, м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше.
Ферділь, -лі, ж. = ферделинка.
Шинє, -ня, с. Полоса желѣза.
