Бузько, -ка, м.
1) Листъ, Ciconia alba. Тішиться, як би го бузько носом ськав.
2) Родъ орнамента на писанкѣ.
Дра́ма, -ми, ж. Драма. «Колії. Українська драма».
Загорі́лий, -а, -е. 1) Горячій, пылкій, вспыльчивый. 2) Фанатическій. 3) Загорѣвшійся. 4) Загорѣлый (отъ солнца).
Перетанцювати, -цюю, -єш, гл.
1) Протанцовать, окончить танцовать. Перетанцювавши два танці, розіходяться по домівках.
2) — кого. Протанцовать больше кого. Коли бум візьметься за танці, так і не кажи, що годі: перетанцює яку хоч музику.
Портрет, -та, м. Портретъ.
Сліпати, -па́ю, -єш, гл. Плохо видѣть съ трудомъ разбирать; дѣлать что съ трудомъ видя, силясь разглядѣть (вслѣдствіе темноты, плохого зрѣнія). Завтра по видному й поїхали б, а тепер чого сліпати? Сліпає старий у книжку. Сліпає було Якимко по часловці. — очима. Щурить глазами отъ близорукости. Виглянув Пшепшінський з дверей, сліпаючи очима.
Упершині нар. Въ прежнія времена. Впертині так не робилося.
Усідлати, -лаю, -єш, гл. Осѣдлать. Всідлав ворон-коничешка.
Царок, -рка, м. 1) Загороженное мѣсто подъ печью или подъ поло́м крестьянской хаты, гдѣ держатъ дом. птицу. 2) Вообще огороженное мѣсто, загородка, напр. для телятъ. Ум. царочок. Повний царочок білих курочок.
Шустати, -таю, -єш, гл. Шелушить, очищать отъ шелухи. Шустаний ячмінь.