Безпритомний, -а, -е. Безчувственный. З вечора до самого ранку під коморою безпритомний лежав.... Не пив би горілки!
Варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Гребти́, -бу́, -бе́ш, гл. прош. вр. гріб, гребла́, гребло́. 1) Гресть (весломъ). Так гребе, що страх, човном. І стали веслами гребти. Гребти́ у ход. Гресть прямо впередъ; з під човна́ гребу́ть, чтобы поворотить лодку; через о́бшивку — для быстраго хода. 2) Сгребать (о сѣнѣ). Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. 3) Рыть, разгребать. Собаки лапами гребуть. Курка що гребе, то все на себе. Кінь гребе копитом.
Замня́ти, -мну́, -не́ш и пр. гл. = зам'яти и пр.
Почепити, -плю́, -пиш, гл. Нацѣпить, навѣсить, повѣсить. Почепив собі сакви на плечі. Почепила свого шиття рушник діду на шию. Ой беріть з возів, беріть шнурування ще й ватажку почепіте.
Прибігнути, -ну, -неш, гл. = прибігти.
Промовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. промовитися, -влюся, -вишся, гл. Проговариваться, проговориться. Старости не промовляться.
Седмиця, -ці, ж. Седмица.
Столиця, -ці, ж.
1) Столица.
2) Стоянка. В чистім полі кірниця, там чумаків столиця, там чумаки стояли, сніг волами доптали.
3) ? На них жита, як жир ситі, а пшениця, як столиця, в тебе вівси жубровії і ячмені золотії.
Уколупувати, -пую, -єш, сов. в. уколупати, -паю, -єш, уколупнути, -ну, -неш, гл. Отковыривать, отковырнуть. Приміг би, серця вколупнув та дав.
