Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смичка

Смичка, -ки, ж. 1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у. 2) Раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМИЧКА"
Бобровий, -а, -е. Бобровый. Мій кожух новий, ковнір бобровий. Н. п. Боброва шапка. Чуб. ІІІ. 294.
Гото́во нар. Готово. Шевч. 441.
За́лопом нар. Быстро, стремительно. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Зм'якчити, -чу́, -чи́ш, гл. Смягчить. До півночі Сухобрус молився Богу за свою Марту, щоб Господь зм'якчив її серце. Левиц. Пов.
Калило, -ла, с. Грязь. Мнж. 181.
Кішниця, -ці, ж. Сѣнокосное мѣсто въ полонинах, огороженное; тамъ складывается сѣно въ стоги и тамъ-же находится лѣтнее жилище для приходящихъ туда рабочихъ, съ сараями для овецъ. Шух. І. 168, 189.
Ло́мки, ло́мок, ж. мн. ло́мки льодові. Мѣсто, гдѣ бьютъ ледъ. Почали жолніре... людей серед зіми по ломках льодових у плуг запрягати. К. ЧР. 10.
Поневільний, -а, -е. Насильственный, принудительный. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала. Гол. І. 203.
Пришпилька, -ки, ж. Булавка. Конст. у.
Хвиґа, -ґи, ж. 1) Винная ягода, Finis carica L. ЗЮЗО. I. 123. А діточкам черевички, хвиґ та винограду. Шевч. 116. 2) хви́ґи-ми́ґи. Лакомства, сласти. Були там і всякі панські шпундри, і витребеньки, і хвиґи-миґи, і дуже добре частування. Стор. МПр. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.