Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смичка

Смичка, -ки, ж. 1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у. 2) Раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМИЧКА"
Баговиння, -ня
Немжитися, -жуся, -жишся, гл. Ежиться, мяться. У школі холодно, а баби зайшли погріться, — спасенниці, — та так немжаться баби, що холодно в хаті. Канев. у.
Пагність, -ностя, м. Ноготь. О. 1861. XI. Св. 62. Добра ні на пагність. Св. Л. 281.
Стіжечок, -чка, м. Ум. отъ стіг.
Табачарка, -ки, ж. = табакерка. Желех.
Тупа, -пи, ж. = ступа. Іди, іди, сивий коню, тихою тупою. Лукаш. 28.
Хвалюшник, -ка, м. = валюшник.
Чабанчук, -ка, м. Пастушокъ, младшій пастухъ овецъ.
Чиренка, -ки, ж. = чиранка. Вх. Пч. II. 8.
Чіпа меж. Прочь, вонъ! (Преимущ. на собаку). Чіпа, чіпа в солому спати. Ном. № 11319.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.