Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смичка

Смичка, -ки, ж. 1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у. 2) Раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМИЧКА"
Дудко, -ка, м. = одуд. Вх. Лем. 412.
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Переварювати, -рюю, -єш, сов. в. перевари́ти, -рю́, -риш, гл. Переваривать, переварить.
Передвзяття и передузяття, -тя́, с. Предпріятіе. К. ХП. 9. Сим не зупиняймося, миле браття, що таке велике передвзяття роспочинаємо малими силами. К. ХП. 133.
Перехресток, -тка, м. Перекрестокъ, распутье. Канев. у. Ростикає ваші голови по перехрестках. Стор. МПр. 137.
Рицарь, -ря, м. = лицарь.
Склеїти, -ся. Cм. склювати, -ся.
Узміжок, -жку, м. Окраина межи. Черн. г.
Чересок, -ска, м. Ум. отъ черес.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.