Бликнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бликати = блимнути. Бликнув очима на мене скоса та й пішов. Бликнув на жінку і одвернувся до стіни.
Гарячий, -а, -е. 1) Жаркій, горячій. Гарячий борщ. Гарячий комин. Умила личенько гарячою сльозою. гарячого сіла за шкуру залити. Задать кому, причинить мученія.
2) Пылкій, вспыльчивый, горячій. Гарячий чоловік.
3) Разгорѣвшійся, вспотѣвшій. Воли пристали, — може ти їх водою напоїв гарячих?
4) гарячий час. Горячее время, недосугъ.
5) на гарячому вчинку. На мѣстѣ преступленія, по горячимъ слѣдамъ. Злапати на гарячому вчинку.
Ду́бкати, -каю, -єш, гл. Топать, производить топаньемъ шумъ.
Запоми́йнити, -ню, -ниш, гл. Наполнить помоями, занять для помой, испачкать помоями. Запомийнив чавун: узяв та помий налив.
Коп'як, -ка, м. Большая копна, стогъ (сѣна) Коп'як чортів тобі! Ум. коп'ячо́к. Нема сіна, хиба десь-не-десь коп'ячок побачиш.
Поведінка, -ки, ж. = поведенція. Чи й у вас, як у нас, така поведінка: за копійку сто парубків, за сто рублів дівка. Така у нас поведінка, що мусять підпарубочі ватажним парубкам коней подати.
Покульгати, -га́ю, -єш, гл. Похромать.
Труса, -си, ж. Тревога, смятеніе. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись. Вчинив єси ясу і поміж панами великую трусу.
Цегельницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный кирпичному мастеру.
Шуря-буря, ж. Вихрь.
