До́вба, -би, об. Рябой. Діжа вже давня була, погана, ряба... її довбою звано.
Заро́сся, -ся, с. Мѣстность за p. Росью.
Заскара́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Забожиться, поклясться словами: Скарь ня, Боже!
З'єдно́чити, -чу, -чиш, гл. = з'єднати 1. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра, — ти ж бо його ім'я з своїм ім'ям навіки з'єдночив.
Ладно нар.
1) Въ согласіи, въ ладу.
2) Красиво.
3) Хорошо. Оце ладно! три пани, єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Ладно марш вигравші. Ум. ладненько. Сідай на мене (коня) ладненько.
Склеп, -пу, м.
1) Сводъ.
2) Склепы. Ой казав пан Каньовський ще й склеп склепувати, молодую Бондарівну гарно поховати.
3) Подвалъ, подземелье; погребъ. Від смерти і в склепу не замуруєшся. Тільки у Скутарі, в склепу, не дрімають козаки сердеги. Чого вони ждуть?
4) Магазинъ, лавка. Ум. склепик.
Сміховалець, -льця, м. = сміхованець.
Троскіт, -коту, м.
1) Хлестаніе бичомъ.
2) Кудахтанье курицъ.
Хатонька, хаточка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
Чадно нар. Угарно. Як... дуже чадно, то і вмерти можна.
