Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарб

Скарб, -бу, м. 1) Сокровище, кладь. Колись наші діди над сією річкою козакували, да в сій річці скарби поховали; як будете скарби находити, будем з вами пополам ділити. ЗОЮР. І. 55. 2) Богатства, финансы, средства. На церкви накладали..., которі давнім козацьким скарбом будували. Макс. (1849), 47. Буду я з тебе великії скарби мати. Мет. 393. 3) Казна. Левч. 55. Казенное учрежденіе. А то робили ми в Раківці, мур становили у скарбу. Грин. II. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБ"
Бороти, -рю, -реш, гл. Бороть, одолѣвать. О Боже мій несконченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. Н. п.
Босака нар. Босикомъ. Як ось летить школяр один — невеличкий, обдертий і босака. Св. Л. 139. босака вчистити, втяти. Побѣжать босикомъ. Ум. босачка.
Грену́ха, -хи, ж. Пѣсня, которую поютъ на Троицкія святки. Желех.
Дерев'я́ник, -ка, м. Раст. Lonicera xylosteum. Вх. Уг. 236.
Заволо́чування, -ня, с. Боронованіе послѣ посѣва. Cм. заволікання.
Кунштація, -ції, ж. Декораціи, сценическая обстановка. Дія третя. Кунштація та ж. О. 1861. XI. Кух. 29.
Мі́сиво, -ва, с. Мѣсиво.
Непорожній, -я, -є. 1) Не пустой. 2) О самкахъ и женщинахъ: беременная. Е, шкода тепер з сорочками: моя жінка непорожня — шити нікому.
Позакачувати, -чую, -єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позакачувавши рукава в сорочці. Кв.
Поперемлівати, -ва́ємо, -єте, гл. То-же, что и перемліти, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАРБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.