Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбівня

Скарбівня, -ні, ж. 1) Казначейство. Повітова скарбівня. О. 1861. X. 146. 2) Сокровищница. К. Дз. 213. Святе насліддя — слово! Воно бо скарбівня нашого духа. К. ХП. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБІВНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБІВНЯ"
Брувина, -ни, ж. Шептала. Ум. брувинка.
Граба́рство, -ва, с. Занятіе земляными работами.
Італія, -лії, ж. Италія. Федьк. І. 55.
Ме́рло нар. Мертво.
Пахати, -хаю, -єш, гл. Нюхать, обонять. Угор.
Поздавлювати, -люю, -єш, гл. Сдавить (во множествѣ).
Попересмажувати, -жую, -єш, гл. Пережарить (во множествѣ).
Попідперізувати, -зую, -єш, гл. Подпоясать (многихъ). Гарненько ж попідперізуй дітей, бо вітер на дворі. Богод. у.
Потремтіти, -мчу, -тиш, гл. Подрожать.  
Пригуменок, -нка, м. Часть гумна, гдѣ складываются земледѣльческія орудія. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАРБІВНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.