Бездільний II, -а, -е. Несчастный, бездольный. Ой зійду я на гіроньку та гляну по поділлю, що усім людям хороше живеться, тільки я молод бездільний.
Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне.
Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі.
Неправий, -а, -е. 1) Несправедливый.
2) Неправосудный.
Переполошити, -шу́, -ши́ш, гл. = переполохати. Одна така таємнича йстота переполошила кукуріківців.
Плюта, -ти, ж. Дождь, дождливая погода. А дождж такий пере, плюта така. Ум. плютка. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка.
Попростягати, -га́ю, -єш, гл. Протянуть (во множествѣ). Кучеряві в'язи... попростягали зелені лапи над річкою. .
Сійка, -ки, ж. Птица: соя.
Уплисти Cм. упливати.
Усипище, -ща, с. Сосудъ, помѣщеніе для сынучихъ тѣлъ. Ходили до його і в хату, і всяке всипище трусили, — так нічого не знайшли. Всипища у нас не багато, то ми й насипали жита на горищі. Оця діжка тільки на всипище й годяща.