Достава́ти, -стаю́, -є́ш, сов. в. доста́ти, -ну, -неш, гл. 1) = діставати. У такого й чорт ладану не достане. Ой хто мені царь зілля достане, той зо мною на рушничку стане. Ідіть зо мною на Черкеню долину гуляти, слави лицарства козацькому війську доставати. Над річкою над Дунаєм орли загравали, а козаки отамана з неволі достали. У неділю города достали. 2) Доставать, достать, достигать, достичь. До пліч достати.
Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Забув віл, коли телям був. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Забувим латини. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули!
Комірчина, -ни, ж. Небольшая комора. Через сіни була пекарня з комірчиною.
Насічка, -ки, ж.? Коли коні їдять січку, держи й насічку.
Осінній, -я, -є. Осенній. Прийде ніч осінняя, ні з ким говорити.
Перенизувати, -зую, -єш, сов. в. перенизати, -жу, -жеш, гл. Перенизывать перенизать наново. Намисто треба перенизати.
Склопотати, -чу́, -чеш, гл. Озаботить. Ой най же спить, най не устав, щоби моєї головоньки не склопотала.
Старецький, -а, -е. 1) = старечий 1. Ой старости ви старецькії.
2) = старечий 2. В старецькім тілі та панська душа.
Тулуча, -чати, с. = тулук 1.
Шістка, -ки числ.
1) Шестерка въ картахъ.
2) Первоначально 6, а потомъ 10 крейцаровъ австрійской валюты.
