Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скалник

Скалник, -ка́, м. Полѣно, предназначенное для лучины, но еще не расколотое. Подол. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАЛНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАЛНИК"
Верлатий, -а, -е. Крикливый.
Драмати́чний, -а, -е. Драматическій.
За́йда, -ди, об. 1) Захожій человѣкъ. Желех. 2) Родъ большого мѣшка? Широкий великий міх і довгий, на кроснах. Вх. Лем. 415. Ум. за́йдочка.
Занедба́ти Cм. занедбовувати.
Метали́чний, -а, -е. = металевий. Порфирій... причесав свої коси рідким металичним гребінцем. Левиц. І.
На́мальнар. Маловато. Намалі вже стало люду. О. 1862. IV. 87. У нашому селі намаль землі. Харьк. у.
Нання́ти, наньма́ю, -єш, гл. = найняти. Ще й музики нанняла і беседу привела. Грин. III. 332.
Погромище, -ща, с. Разгромъ. Мов після великої пожежі, або після татарського погромища. Морд. Пл. 6.
Смичка, -ки, ж. 1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у. 2) Раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.
Сторонній, -я, -є. Посторонній, чужой. Стороннії люде. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАЛНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.