Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Вона собі городянка, міщанка. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка.
Допина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. допну́тися и доп'ясти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Дотягиваться, дотянуться до чего-либо. Пнеться, пнеться та й допнулось ручкою до квітки. 2) Домогаться, добиваться, добиться. Попоп'явшись добренько, свого можна таки доп'ястись.
Достига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. дости́гти, -гну, -неш, гл. Созрѣвать, созрѣть. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця.
Засоро́мити, -ся. Cм. засоромлювати, -ся.
Лиза́тися, -жуся, -жешся, гл. 1) Лизаться. 2) Подлизываться, заискивать. Він усе коло панів лижеться. Хлопець не дурний: котком лижеться біля старих.
Нарабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Награбить.
Окраєць, -йця, м. Горбушка хлѣба. Ззів окраєць хліба. Ум. окрайчик.
Підкидатися, -даюся, -єшся, сов. в. підкинутися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) Подбрасываться, подброситься, подкидываться, подкинуться вверхъ. Так його трусить, так трусить пропасниця, — аж угору чоловік підкидається, не влежить. О рыбѣ, выбрасывающейся на поверхность воды: Сьогодні багато риби підкидається, — он ба, яка здорова зараз підкинулась.
2) Тольк. несов. в. Заниматься подбрасываніемъ. Вишеньками забавлятися, яблучками підкидатися.
3) Подбрасываться, подкидываться, подкинуться. Тричи на день у нас волам сіно підкидається,
4) О болѣзни, преимущ. о сыпяхъ, язвахъ: прикидываться, прикинуться, пристать. Підкинулось дике мнясо. Підкинулась бешиха.
Позолотити Cм. позолочувати.
Узорець, -рця, м. Ум. отъ узір.
