Вирідний, -а, -е. Выродившійся.
Гишпанка, -ки, ж. Испанка.
Грімни́ця, -ці, ж. 1) Ударь грома? Молнія съ громомъ? Блиснула грімниця із чорної хмари. 2) Свѣча, зажигаемая во время грома (согласно народному вѣрованію). 3) = Громниця.
Жіно́цтво, -ва, с. соб. 1) Женщины. Жіноцство щебече, усі разом росказують і ні одна не слухає. 2) Замужняя жизнь. В жіноцтві вона зовсім не така стала, як була дівкою.
Заклика́льниця, -ці, ж. Зовущая, зазывающая. Курица говоритъ о кухаркѣ: Казала я півням і курам-кумонькам, щоб закликальниці мов кобця стереглися.
Зако́чувати, -чую, -єш, сов. в. закоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Отворачивать, отвернуть; засучивать, засучить. Закоти комір! Дідова дочка закотила рукава. Закотив сі щиглик штанці по колінця.
Обкипати, -наю, -єш, сов. в. обкипіти, -плю, -пиш, гл. — кро́в'ю. Покрываться, покрыться кровью. Нагайка-дротянка з кілка не звисає, моє біле тіло кров'ю обкипає. Що наша копійка? Кров'ю обкипіла.
Роскурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роскури́тися, -рюся, -ришся, гл.
1) Раскуриваться, раскуриться.
2) Сильно дымить.
Сунець, -нця, м. Короткій отрубокъ, кусокъ бревна.
Уплести, -ся. Cм. уплітати, -ся.
