Бігунці, -ців, м. мн. = бігунки 1.
За́відка, -ки, ж. Въ пловучей сукновальнѣ, помѣщаемой на лодкахъ: передняя, меньшей величины лодка, на которую упираются валы колесъ.
Затекти́ Cм. затікати.
Любо́в, -ви, ж. Любовь. Любови Божої не маєте в собі. Де любов, там сам Бог пробуває. Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, — він все те наймає. Ой Боже, Боже, що тая любов може! до любови. По любви. Хоч у одній льолі, аби до любови. бути до любови. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. А ні до любови, а ні до життя. Щоб біле личко, а чорнії брови, — то ж козакові дівка до любови. Тільки ж мені до любови що чорнії брови. Ум. любовка. Хоч у одній льольці, аби до любовці.
Маши́на, -ни, ж. Машина. Директорі заводів мали право од себе ставити до машин робітників. Є на морі така машина, що сама меж, сама місить, сама пече. Ум. машинка.
Обмочувати, -чую, -єш, сов. в. обмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обмачивать, обмочить.
Пійти, -йду, -деш, гл. = піти. Пійду з села.
Полигач, -ча, м. Соучастникъ. Полигач Бруховецького, Вуяхевич.
Похіпкий, -а, -е. Скорый, бойкій, живой, прыткій. Похіпки́й хлопчак. Похіпки́й кінь.
Убіж, -божі, ж. соб. Бѣдняки, бѣдные люди.
