Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каюк

Каюк, -ка, м. Родъ лодки; въ различныхъ мѣстахъ различной величины и устройства: на Днѣстрѣ и Днѣстровскомъ лиманѣ до трехъ сажень длины, сдѣланная изъ досокъ, рыболовная лодка. Браун. 19; въ Полтав. г. — килевая лодка изъ цѣльной колоды, поднимающая груза до 30 пуд. Вас. 151; въ Харьк. у. — небольшая рыболовная лодка для одного человѣка. Въ думѣ «Про Кішку Самійла» каюки имѣются у запорожцевъ: когда Самійло Кішка подъѣхалъ къ о. Тендрову на турецкой галерѣ, — тоді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. І. 218. Ум. каючо́к. Разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЮК"
Ляшкова́тий, -а, -е. Ополячившійся. Либонь ви, куме, ляшковаті, що так за панів тягнете. Подольск. г.
Мала́й, -лая, м. 1) Хлѣбъ изъ, кукурузы, гороху или проса. Kolb. І. 51. Малаю, малаю, я тебе за хліб не маю. Ном. № 14115. Иногда — вообще плохо выпеченный хлѣбъ, вязкій. 2) Раст. Просо, Panicum miliaceum. ЗЮЗО. І. 130.
Осушок, -шка, м. Засохшій кусокъ хлѣба. Ум. осушечок. Дала йому хліба осушечок, да щоб на день було. Рудч. Ск. І. 87.
Повішатися, -шаюся, -єшся, гл. Повѣситься. Побіг до того дуба і на ньому повішався. Чуб. II. 381.
Правий 1, -а, -е. 1) Справедливый, праведный, безгрѣшный. Боже правий! К. ЧР. 22. Ні правого Господь не відпихає і грішному руки він не протягне. К. Іов. 18. 2) Правый, невиновный. 3) Права середа. Преполовеніе. Мак... святять у праву середу. Чуб. V. 85. Ум. праве́нький, праве́сенький.
Роспродавати, -даю, -єш, сов. в. роспро́дати, -дам, -даси, гл. Продавать, распродавать, распродать. Усім дівочкам да роспродар, своїй Настечці да даром дає. Чуб. III. 126.
Роструха, -хи, ж. Публичная женщина. Полт. г. Харьк. у.
Сабе меж. = цабе.
Тур, -ра, м. 1) Туръ, Bos primigenius. КС. 1887. І. 65 — 90. Ном. № 5296. На лощині пасеться стадо турів. К. Оп. Так замерзло, хоч тури гони. Ном. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. Ном. № 562. 2) Жукъ-олень, Lucanus Servus. Вх. Пч. І. 6. 3) тура дати. Говорится о плотахъ, когда съ разбѣга ударятся о берегъ. Канев. у. 4) Тур-царь. Турецкій царь. Гол. II. 30.
Шпарина, -ни, ж. Щель. Cм. шпара.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.