Випорснути, -ну, -неш, гл. Выскользнуть. У жінки й каганець із рук випорснув.
Жовтожа́р, -ру, м. Оранжевый цвѣтъ.
Зрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. зроди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Рожать, родить. Так його мати зродила. Ти учора ізвечора дитя зродила.
2) Родить, уродить. Як будуть сестро... ягоди зрожати. Прошу ж тебе, не цвіти красно, прошу ж тебе, не зроди рясно. Добра нивонька була: сто кіп жита зродила.
Мимрі́й, -рія́, м. Бормотунъ, невнятно говорящій.
Низота, -ти, ж. соб. Низшіе. Ось то я богослов, то треба дати почути низоті, — що вона проти мене!
Огород, -да, м. Огородъ. Високії огороди, — капуста не родить. Ум. огоро́дець. Cм. горо́д.
Покропляти, -ля́ю, -єш, сов. в. покропити, -плю, -пиш, гл.
1) Окроплять, окропить. Покропили домовину святою водою. Тим ув обох бідах в кишені аж гуло, не так то густо дощ із рогу золотого їх покропляв.
2) Вспрыскивать, вспрыснуть, выпить по случаю чего. Ми покропили твій прихід.
Поросказувати, -зую, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ). Тоді вона все поросказувала їм, що було з нею.
Узвіз, -во́зу, м. Взвозъ, подъемъ на гору. Чумаче, де твої гроші? То в узвозі, та в перевозі. Він летить із узвозу так, як ворона. Также дорога въ оврагѣ.
Штовхіць! меж. = штовх. Завівсь лаяться з батьком. А далі штовхіць його межи плечі.
